Операцій по зміні статі 31-річна Монро (за паспортом - Олександр) робити не збирається, і при цьому виглядає як шикарна жінка: у неї (нього) біляві локони, бездоганний манікюр, струнка фігура, довгі ноги й гладка доглянута шкіра. Тільки груди не справжні, а накладні. Різного розміру - під настрій! І голос низький. Багато хто навіть не вірить, що Монро народилася чоловіком, настільки органічно вона себе почуває в ролі жінки.

- У мене немає роздвоєння особистості, я прекрасно усвідомлюю, що фізіологія в мене чоловіча, а от свідомість - жіноча! - пояснює діва. Монро, що виступає зі своїм травесті-шоу в нічних клубах і на приватних вечірках, каже, що навіть за хлібом виходить при повному параді й з макіяжем - хоч знімай на обкладинку глянцю. Вона не проти попліткувати, зі знанням справи обговорює моду, косметику й тусовки, але при цьому обожнює... спортивні трансляції. А от любить Монро винятково чоловіків. Як правило, це не геї. Нещодавно столичну тусовку вразило жорстоке вбивство близького друга Монро. Дмитра, так звали хлопця, убили у власній квартирі, завдавши близько 30 ножових поранень. Убивство явно скоєне на сексуальному ґрунті. У пошуках злочинця міліція зробила набіг на один з найбільш популярних гей-клубів столиці. На жаль, убивця поки на волі.

З Монро ми з незабаром після трагедії й за чашкою капуччіно поговорили про те, що відбувається за лаштунками, і глянсове життя акторки.

НІКОЛИ НЕ ПРИВОЖУ КОХАНЦІВ СОБІ ДОДОМУ

- Як ви вважаєте, кому й чим зашкодив ваш друг?

- Дмитро хотів стати відомим, прагнув публічного життя й внаслідок цього постраждав. Він був директором ресторану, жадав слави, спалахів фотоапаратів. І якщо, вийшовши з будинку, він не бачив, що його обговорюють, ішов назад - переодягатися! Дмитро намагався постійно бути на очах, виділитися за рахунок яскравого зовнішнього вигляду, епатажу. Крім того, він не приховував, що гей. При цьому активно намагався влаштувати своє особисте життя, знайти людину, з якою був би щасливий. Однак, як з'ясувалося, вступав у випадкові зв'язки.

Ніколи не забуду, як він увірвався в моє життя - із пляшкою шампанського й коробкою шоколадних цукерок. Ми легко й швидко знайшли спільну мову, хоча я дуже складно сходжуся з людьми. Випили, потім було моє шоу, а після виступу великою компанією перемістилися до суші-ресторану, де відзначали день народження Борі Апрєля. Дмитро покірно пішов за мною, хоча на дух не переносив японську кухню. Це мене скорило. Як кажуть, зустрілися дві самітності, і так, що він став моєю головною "фронтовою подругою".

Я вже й слідчим говорила, що вбивця просто мстив за психологічні травми, які йому колись завдав інший яскравий гей, схожий типажем на Дмитра. Відеокамера запам'ятала, як Дмитро з цією людиною заходять разом у під'їзд, а через три години злочинець виходить з будинку з пакетом, у який склав всі ножі й закривавлену куртку. Напевно, ця куртка висіла в коридорі, і коли Дмитро бігав від убивці по квартирі, то забруднив її кров'ю. Не буду вдаватися у подробиці... Я дотепер   не можу повірити, що Дмитро так нерозумно себе повів, привівши до себе в дім випадкового мужика, якого підчепив у клубі. Ну хіба так можна?

Усіх закликаю не заводити випадкових зв'язків, а якщо ви зібралися на побачення з незнайомцем, обов'язково розкажіть своїм близьким, куди й з ким ідете і як вас можна знайти. Завжди дивиться новому знайомому в очі, спробуйте більше про нього дізнатися, і як тільки відчуєте, що його розповіді більше схожі на байки, сміливо, коли він йде в душ, поганяйте по його кишенях. Чи є паспорт, документи... Потрібно знати, з ким ви спілкуєтеся. Я, наприклад, ніколи не привожу коханців до себе додому.

- Сильно переживаєте те, що сталося?

- Я ніколи не думала, що доживу до 31 року, й мого друга, з яким ми щодня по декілька разів телефонували одне одному й спілкувалися про особисте, по-звірячому вб'ють.

Нещодавно довідалася, що в автокатастрофі загинув фотохудожник Льоша Абрамов, що дев'ять років тому робив мені першу професійну фотосесію. Помер і ще один хлопець - скажемо так, моя колишня любов і ніжна прихильність, Віктор Коротєєв. Красунчик, стиліст і модель, життєлюб, що вірив у мене навіть тоді, коли я сама в себе не вірила. Наприкінці  90-х років він поїхав скоряти Москву, кілька разів кликав мене до себе, але я, напевно, злякалася... Від всіх цих переживань можна з глузду з'їхати!

Вчора зажурилася... Випила холодного шампанського, замерзла, а потім скачала пісню "Біла бабка любові" - і жити полегшало. Адже я їм все одно не допоможу. Раджу прочитати "Імперію ангелів" Вербера. Читаєш і розумієш, що найстрашніше  - це життя. Хоча, звичайно, одночасно й найцікавіше. А смерть - це закон.

- Як ви знайомитесь з чоловіками?

- Зараз - тільки по протекції, адже я стала відомою, ризики зросли. Це раніше я могла дозволити собі познайомитися з незнайомцем в Інтернеті, щоб потім зустрітися й весело провести час... Мені подобається Інтернет тим, що там без вульгарного кокетства можна прямо називати речі своїми іменами. Відразу ж стає зрозуміло, хто адекватний, а хто не зовсім. Правда, я, напевно, теж не така вже й нормальна... в очах громадськості. Мені завжди хотілося романтичних відносин із щедрим, темпераментним і не обтяженим проблемами чоловіком. Ніколи не цікавилася родинним станом своїх коханців - мені байдуже.

- Це правда, що у вас буває одночасно кілька коханців? Скандали виникали?

- По молодості бувало різне. Раніше я вела такий бурхливий спосіб життя! Почувала себе фатальною жінкою, як Шерон Стоун в "Основному інстинкті"!

НЕЩОДАВНО МЕНЕ ЗАПРОСИЛИ НА ЮВІЛЕЙ... ГЕНЕРАЛА

- Напевно, до вас часто пристають із непристойними пропозиціями?

- Липнуть постійно. Я вже звикла й практично не звертаю на це уваги. Тим, хто поводиться  по-хамськи, просто впевнено кажу: "Вибачите, ви помилилися", - і питання відразу  закривається.

- А як проявляють увагу справжні чоловіки?

- Одного разу після концерту в Херсоні до мене підійшов чоловік із квітами: "Я можу зробити для вас все, що захочете". А я, дура, нічого іншого не придумала, як попросити його пригостити мене й моїх подруг "Маргаритою". Я тоді читала книгу, у якій головна героїня пила цей коктейль, описуючи його смак як нереальний.

Чоловік подивився на мене в здивуванні: "І все?" Я кажу: "Досить". Тому що в тій самій книзі писалося, що не варто відразу називати вулицю, на якій ти хочеш жити. Чоловік коктейлі замовив і вийшов, нам не заважав. І от п'ю я цю "Маргариту" і розумію, яка це гидота. У фіналі вечора нетверезий кавалер кидався прямо на машину з криками: "Не їдь, я все оплачу". Я його відіслала... на тренажери!

- Якою сумою вас можна купити?

- Тільки сумою гонорару і тільки за мою творчість. Все інше - не до мене. Потрібно виступати або на сцені, або у ліжку, одне з іншим не в'яжеться! Те, що я маю у своєму житті, отримала власною працею. Хоча подарунки, безумовно, були, і досить дорогі. Наприклад, от сумка "Луі Віттон". А багато чого з подарованого в мене потім так само відкрито забирали! Взагалі, дорогі подарунки завжди зобов'язують.

Дотепер  80 відсотків роботи зі створення своїх шоу я роблю сама. Шию перуки, вишиваю костюми, вибираю тканини й музику, займаюся комп'ютерним монтажем, пишу прес-релізи. Знаю, що зірка не повинна це афішувати. Не даремно Нікітін якось сказав Ірині Билик: "Ніколи в інтерв'ю не говори, що ти жариш котлети, це тебе принижує як суперзірку".

- Яким є чоловік, що заводить із вами роман?

- Це не гей, а якщо й гей, то такий, що став ним недавно. Він раніше любив жінок, але раптом відчув потяг до осіб своєї статі. Це людина мужня, може, навіть брутальна. І ще це чоловік, який бажає освіжити сексуальне життя, спробувати щось нове. З цього все починається, а потім часто переростає в більш близькі й довірчі, не сексуальні стосунки. А от на людях з травесті такий чоловік ніколи не з'явиться, і роман приречений на таємні побачення.

- Були випадки, коли вас запрошували виступити на вечірці ті, від кого ви цього ніяк не очікували?

- Нещодавно мене запросили в один із найбільш шикарних готелів Ялти на ювілей... генерала! Мені потрібно було показати усього один номер, при цьому за мною надіслали літак і заплатили як за повноцінне шоу. Заходжу до зали - серйозні, заможні люди із дружинами, на сцені Таїсія Повалий, Юрій Горбунов, все так чинно. Я виступала на "закуску", після офіціозу, коли публіка вже була напідпитку й розслаблена. Вийшла, всі відразу виделки поклали й очей з мене не зводили, поки я не доспівала. Зірвала грім овацій! Пізніше мені розповіли, що замовник сам приніс організаторам диск із моїм виступом і сказав: "Хочу її". Йому пояснили, що, мовляв, це - артистка оригінального жанру, не на всі сто відсотків "вона". Виявилося, це саме те, що потрібно.

- Чесно кажучи, далеко не всі травесті-акторки вміють розважати глядача так, як ви. У чому ваша майстерність?

- Просто я щира на сцені. А ще - дуже гарна. Я ніколи не жаліла грошей на зовнішній вигляд, на свої сценічні костюми. Мої програми завжди настільки відрепетовані, що й причепитися нема до чого. Взагалі, порівнюю себе із феєрверком: усі на мене дивляться, радіють. Я вмію зробити свято.

Завжди є третина залу, що мене обожнює, третина - яка просто прийшла повеселитися, і третина - якій байдуже. От останніх і потрібно завойовувати. Тому придумала собі вітання: "Добрий вечір, дами, добрий вечір, панове, добрий вечір ті, що не визначилися!" Це моментально викликає сміх й інтерес. Дівчатам я завжди кажу: "Вище груди, вони нас годують". А молодим людям: "Запам'ятаєте, товсті гаманці ніколи не замінять тонких відносин!"

НА СВІЙ ГОНОРАР Я МОЖУ КУПИТИ СОБІ 10-15 ПАР ДОРОГИХ ЧЕРЕВИКІВ

- Кажуть, багато хто з наших жінок-зірок любить товариство стриптизерш, геїв й трансвеститів.

- Це омана. Бухають вони з ними - і всі! Геї - гарні подружки, з ними можна на широку ногу погуляти й обговорити, хто з ким спить. До того ж, ніхто не пристає! На цьому навряд чи побудуєш по-справжньому дружні відносини. Життєві проблеми зірок такі далекі від наших. Раніше мріяла подружитися із селебритіз, але дуже швидко зрозуміла, що їм моя дружба не потрібна. Досить просто підтримувати приятельські відносини.

- В Україні геї підтримують один одного, допомагають пробитися й зробити кар'єру, як це відбувається в інших країнах? Кажуть, існує навіть "блакитна" мафія.

- У нас такого немає. Взагалі, геїв, яким  вдалося пробитися "нагору", в Україні порівняно мало. Інша справа в Москві! Там багато відомих співаків, народних артистів, які вигадують легенди про свою зворушливу любов до жінок, а насправді є гомосексуалами. У російському шоу-бізнесі взагалі більше розпусти, грязюки, але й ринок збуту величезний!

- А скільки коштує запросити вас на свою вечірку?

- Точні цифри озвучувати не стану. Скажемо так: на свій разовий гонорар я можу купити собі 10-15 пар дорогих черевиків. Одягом, взуттям і прикрасами в мене завалені обидві кімнати. І коли до мене приходять подружки, всі ці шмотки вивалюються із шафи, приміряються, а потім починається... фотосесія.

На місяць у мене від семи до 15 виступів. Це багато, тому що до кожного потрібно ретельно готуватися. Іноді я йду на поступки, знижую суму гонорару. На зорі своєї кар'єри часто виступала взагалі безкоштовно, аби тільки потрапити на сцену, почути оплески, аби тільки мною захоплювалися.

- Психолог сказав би, що це від непевності в собі...

- А я цього й не приховую. Незважаючи на мої відмінні зовнішні дані й талант, я була абсолютно не впевнена в собі, у мене була маса комплексів. Мене дуже довго не розуміли, не визнавали, не слухали, не раз кривдили. Але головне: я сама себе не могла зрозуміти. Хоча вже підлітком відчула, що не така, як усі. Мої жіночі манери, хода, зовнішність дані мені природою, і приховувати це було практично неможливо.

Мої батьки - люди літні, я пізня дитина в родині. Їхнє виховання було авторитарним. Та й у совку вважалося, що гомосексуалізм, трансвестизм - це погано. А мені так подобалися жіночі речі, подобалося краситися й взагалі хотілося жити красиво. Потім батьки відправили мене вчитися в університет Шевченко. І вже на другому курсі я стала шукати способи, як вирватися з цієї рутини й потрапити в шоу-бізнес. Довідалася, що кілька моїх знайомих працюють у шоу двійників. Один з них сказав, що я дуже схожа на Мерілін Монро. Мене загримували, зробили зачіску, плаття - і понеслося...

Я створила свою трупу, їздила по Україні. Звичайно, були й вигуки із залу з образами, і нерозуміння, і подив. Сьогодні я популярна, але прекрасно розумію, що подобаюся далеко не всім. Хтось заздрить, хтось мене не сприймає. Я не нав'язую: такі люди завжди можуть перемкнути канал, на якому мене показують, або взагалі вимкнути телевізор. А можуть і спробувати розібратися, хто перед ними і що я намагаюся показати.

Сьогодні ми з батьками взагалі не обговорюємо цю тему. Вони все знають, бачать мене по телевізору, у журналах, розуміють, що це робота, яка перетворилася в стиль життя. Іноді прослизають якісь фрази. Не більше того. Я їх виховала! Прикро, що країну не перевиховаєш! Але будемо намагатися...