Чотири маленьких інтерв'ю з геями, що так чи інакше мали досвід "звичайного" шлюбу - це чотири історії життя. Цікаво в них те, як геї ставляться до жінок, з якими вони вирішили зв'язати своє життя. Ми навмисно даємо інтерв'ю без коментарів і висновків.
ВОЛОДЯ, 32 РОКИ (УСПІШНИЙ ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ)
Владимир має звичайну родину - дружину й дитину. Вся любов - на стороні й під великим секретом.
- Гомосексуали твердять про любов, але щось я не бачу стійких гей-пар. У мене є дружина, звичайно, вона нічого про мене не знає, у мене росте дочка. Я заробляю досить, щоб утримувати безбідно родину й мати, коли захочу, хлопця. У мене декілька хлопців, з якими можна приємно провести вечір у ліжку.
- А ти ніколи не думав про те, щоб постійно жити із хлопцем? Створити гей- родину?
- Цього не буде ніколи, я взагалі не представляю, як двоє чоловіків можуть ужиться разом.
ЮРІЙ, 52 РОКИ (ЛІКАР)
Уже одинадцять років Юрій живе разом зі своїм другом Андрієм. Андрію 49 років.
- Я сміявся, коли мені говорили про серйозні відносини між чоловіками, а вже про спільне життя із хлопцем навіть і думати не міг. У мене була дружина, двоє дітей, престижна робота. Таким я був у тридцять років.
У мене не було проблем ані із чоловіками, ані з жінками. Я перепробував усе. Мене всі хотіли. І раптом у сорок років я зустрів Андрія.
Тепер у нас своя двокімнатна квартира. Я давно розведений, і Андрій - теж. Моя дочка вийшла заміж. Син закінчує інститут. У дружини прекрасна квартира, а в мене - Андрій. Нічого іншого мені не треба.
Я намагаюся побільше заробляти. Я знаю, що мені треба допомагати дружині, дочці, синові. Але коли я працюю, я думаю насамперед про Андрія.
- Як же ти пояснив дружині своє рішення розлучитися? Ти розповів їй про свою справжню любов?
- Ні, я не став пояснювати дружині щирі причини розлучення. Багато моїх друзів- гетеросексуали дотепер не можуть зрозуміти, що ж власне відбулося. Адже виглядало так, що у нас був просто ідеальний шлюб.
ВІКТОР, 37 РОКІВ (ОФІЦЕР РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ)
Історія Віктора незвичайна. Після того, як його дружина довідалася про його відносини із чоловіком, вона не стала скандалити й казати про розлучення. Вона просто зробила все, щоб її чоловік не мав можливості спілкуватися з коханим.
- Перший раз я переспав із хлопцем у каптьорці, у перший рік служби. Пустощі, вважав я. Той хлопець кликав мене ще, але я не захотів. Що я - підор, чи що, думав я.
Ну, а потім, напідпитку ще раз, потім ще. І постійно собі говорив, що це так, просто. Потім одружився - уже коли закінчив училище. Дружина потрібна офіцерові. У принципі моя дружина - гарна баба, криклива правда, але що ж поробиш. Діти пішли, по гарнізонах моталися:
Я вже майором тоді був, прибув до нас у частину один капітан. Це якось природно відбулося, так ще й в перший вечір. Офіцер приходить у частину - значить треба поставити. Ну от, цей капітан увечері й поставив, випили, потім ще. Самі знаєте - не вистачило, збігали. Пісень поспівали, ну й настав час розходитися. Він без дружини був. Як і всі ми на новому місці, спочатку треба влаштуватися, а потім - родину перевозити. Ну, і він теж так. Йому дали кімнату в гуртожитку. Вийшли ми з частини, а він і говорить: "Давай зайдемо до мене. Вип'ємо по останній". Я думаю: ні, все, вистачить, додому треба, а сам говорю: "Давай".
Пішов я від нього ранком, годин у п'ять. Мені було пох.., як це називається, підор я, чи ні. Після цієї ночі я увесь час був як п'яний. Я думаю, у гарнізоні все про нас довідалися, ми були як скажені, ми хотіли одне одного щосекунди, начебто щось прорвало. І в нього, і в мене.
- Ну а потім?
- Потім, потім суп з котом. Повернувся один раз додому години у дві ночі, дружина не спала. Запитала прямо. Ну, я й відповів, так, сплю з Женькою - так звали капітана. З тих пор минуло п'ять років, я не сплю із дружиною. Сам не хочу, вона як раз хоче. Спочатку все лякала: "Піду до начальства, піду до начальства", - а зараз відстала.
- А що з капітаном?
- Нічого, після тієї ночі дружина пішла до комполка й сказала, що їй клімат не підходить. Не знаю, може дала йому? Але мене через тиждень перевели з тієї частини, і я нічого не знаю про нього.
ВОЛОДЯ, 25 РОКІВ (КОМЕРСАНТ)
Володимир не робив для своєї майбутньої дружини таємниці зі своїх сексуальних уподобань. Проте вона захотіла вийти за нього заміж:
- Я своїй майбутній дружині все сказав ще до весілля. Ми разом ходили на вечірки. Спочатку вона отетеріла, коли побачила, що я цілуюся із хлопцем. А потім начебто звикла.
- А навіщо ти одружився? Адже ти не любив її.
- Батьки. Вони мене дістали. Коли ти одружишся? Коли ти одружишся? Коли? Так хоч зараз! Я й запропонував їй: давай одружимося.
- Як вона себе повела?
- Я тепер починаю здогадуватися, чому вона погодилася. Вона, скоріш за все, думала, що я до неї звикну, усе забуду. Мабуть, вона вважала, що може мене переробити. Її відношення до гомосексуальності було своєрідним. Вона вважала, що гомосексуальність - це щось на кшталт спорту. Для особливо витончених натур. Начебто відзнака відмінності для інтелектуалів.
- И ти вирішив зіпсувати життя дівчині, що тебе любить?
- Ти, напевно, правий. Я - егоїст. Я пішов по тій дорозі, що простіше.
sdes kajdii reshaet za sebia kak s kem i skolko jit. i dai bog vsem schastiya.. tolko uj lutshe sebe ne vrat.. jivem odin raz! i ya vsego din takoi na etom svete.poetomy jivy so svoim drugom uje 9 let. a stidiatsia pust te kto do six por osujdaut drugix!. horoshego nastoeniya!