Наприкінці листопада у Києві відбулося чергове засідання медіа-клубу "На сіновалі", в рамках якого демонструвався фільм "Схід/Захід - Секс та політика". Ця документальна стрічка брала участь у нещодавньому міжнародному кінофестивалі "Молодість", зокрема - в програмі "Сонячний зайчик", яка присвячена виключно фільмам ЛГБТ-тематики, а "Молодість", до речі, - єдиний кінофорум пострадянського простору, який може вихвалитися наявністю подібної секції.

Фільм розповідає про серйозні речі: про стан російського гей-руху і життя російських геїв та лесбійок. Це - зразок повнометражної документалістики, що фіксує нещодавні події у Москві, які відлунням відізвалися на теренах усього колишнього СРСР. Адже проблеми у нас однакові, і багато хто до сьогодні не може звикнути сприймати найближчого сусіда як громадянина іноземної держави. Православні попи, що хрестами в кров розбивали обличчя учасників так званого московского гей-параду, стали сумнозвісною "прикрасою" не тільки телевізійних репортажів, але й сторінок численних інтернет-видань і просто блогів, що вважаються нині одними з найбільш неупереджених засобів масової інформації, де точка зору на події висловлюється тільки з огляду на відношення до них автора. Певні претензії до стрічки, зрозуміло, були - саме тому вона і не стала переможицею "Молодості", - але під час зустрічи йшлося про інше.

Як з'ясувалося, увагу журналістів до себе викликав не стільки фільм, скільки присутність на заході одного з небагатьох відкритих геїв з числа українських знаменитостей. Людина ця, до того ж, є поважним телевізійним фахівцем. Йдеться про Анатолія Єрему, обличчя телеканалу "1+1", який минулого року здійснив камін-аут, а цього року головував в журі "Сонячного зайчика". Найбільшу цікавість представники преси виявили саме до нього. Проблеми ЛГБТ загалом їх не так вже й хвилювали, хоча під час медіа-клубу питання ставилися серйозні: чи потрібен Україні гей-парад на зразок московського, і чим взагалі відрізняється становище вітчизняних гомосексуалів від життя російських "братів та сестер". І Анатолій, і присутній серед гостей лідер Гей-форуму України Святослав Шеремет детально відповідали, а з деякими молодими дописувачами Святослав навіть вступив у запеклу дискусію, яка, щоправда, носила характер виключно мирного обміну аргументами.

Врешті решт замість детального висвітлення усього, що журналістам довелося почути та побачити цього вечора, публікації присвятили увагу головно особистому життю популярного телеведучого. Щоправда, він як людина інтелигентна подробиць, які б могла солодко обговорювати "жовта" преса, на загал не виносить. Тому довелося обсмоктувати те, що на поверхні: питання на кшталт "а чи уклав би Єрема одностатевий шлюб, якщо б йому це дозволили", та "чи в радість Єремі його сексуальна орієнтація".

Майже ніхто не згадав про ключову фразу вечора, що її виголосив Святослав Шеремет у відповідь на питання про закиди на адресу організаторів "Молодості" у "пропаганді гомосексуалізму": "Про яку пропаганду йдеться? Вони казали це, навіть не бачачи самих фільмів. Якщо б вони їх побачили на власні очі, то пересвідчилися б, що це - антипропаганда. Навряд чи знайдеться у світі хоч одна людина, яка добровільно "стане геєм або лесбійкою" для того, щоб пережити те, що доводиться переживати героям цих стрічок".

Саме про таке життя йшлося у фільмі "Схід/Захід - Секс та політика". Але чи варто розповідати про це пересічному читачеві, якщо головною ознакою вечора стала присутність відомої людини, яка не приховує своєї гомосексуальності? Про це завжди можна роозповісти так, щоб читачі у коментарях почали вигадувати, "як Єрема бавиться з молодими хлопчаками". Реальні проблеми цих "хлопчиків та дівчаток" - до яких вельмишановний пан Анатолій немає жодного відношення крім спільної орієнтації, - поважну пресу не так вже й зацікавили.