Гумор, лат., первинне значення - рідина, сік; потім означало темперамент (у зв'язку з поглядами средньов. медицини на темперамент як на поєднання тілесних рідин: крові, жовчі, слизу) і настрій, веселий або сумний.

Нині під словом гумор мають на увазі особливу манеру художнього зображення; поєднання комізму з серйозністю. Піднесене в комічному (сміх крізь невидимі миру сльози? у Гоголя), добродушне висміювання людських пороків і слабкостів з метою викликати думку про контраст вульгарного з піднесеним і створити у глядача та читача після сміху тихий смуток від свідомості недосконалості людської природи і життя.

Відповідно до такої манери художнього зображення змішаний настрій, що є немов би синтезом комічного й трагічного, також має назву гумор.

З "Малого енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона" (1899)

Лишилося додати, що все це буває не тільки в мистецтві, але і в нашому з вами житті.