Напередодні 30-літнього ювілею київського Молодого театру на 50-літнього ювілею його режисера Станіслава Моісеєва з ним поспілкувалася газета "Комсомольска правда в Україні". Моісеєв розповідав про те, хто надумав зробити театр з кінотеатру "Комсомолець", що знаходилося до революції в будинку, де зараз міститься театр, і навіть про те, що у театрі мешкає привид чоловіка, якого закатували гестаповці під час окупації.

Серед іншого у Моісеєва поцікавилися, чому Молодий театр отримав славу колективу з нетрадиційною орієнтацією.

"Це для мене новина. І я сумніваюся, що подібна слава була б заслуженою, - відповів режисер. - Думаю, що з таким саме успіхом можна назвати будь-який творчий колектив гей-театром. Що ми тоді будемо говорити про Театр опери й балету? Це аж ніяк не має відношення до творчих результатів".

Після цього кореспондент газети занотував, що Роман Віктюк на цьому побудував політику свого досить успішного театру. "Театр теж частина суспільства. І якщо він відбиває це життя, то для нього не може існувати заборонних тем, як для будь-якого виду мистецтва, - сказав на це Моісеєв. - Для нас важливіше інше: наскільки суспільство толерантно й без якихось забобонів ставиться до подібних проявів приватного життя. Інша справа, коли на естраді культивується подібна сексуальна манера поводження, а центральні канали демонструють людей, що пропагують свій нетрадиційний статус. Це тема для клубів і закритих вечірок, але не для широкого розголошення".