У четвер, 18 грудня, на засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй офіційно оголошена заява держав - членів ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації й гендерної ідентичності, включаючи загальну декриміналізацію гомосексуальності.

Як повідомлялося раніше, Україна спочатку завізувала документ, але потім дезавуювала свій підпис. Через те, що різка зміна позиції української місії в ООН викликала широкий суспільний резонанс, вже 19 грудня МЗС України вустами прес-секретаря Василя Кирилича заявив: "В цій ситуації в нас немає проблеми, і ми не повинні говорити [на рівні ООН, - ред.] про цей момент, про який вже згадувалося [стосовно декриміналізації гомосексуальности в усьому світі. - ред]. В Україні це явище декриміналізовано, немає покарань, немає переслідувань - це очевидно. А з іншого боку, є суспільна дискусія".

Зміст документа, представленого в ООН, - осуд карного переслідування гомосексуальних людей і всіх форм насильства стосовно їм у країнах миру.

Злободенність заяви обумовлена тим, що добровільні одностатеві відносини між дорослими чоловіками донині є кримінально карними в 86 державах - а це майже половина країн світу. Більш того, у дев'яти державах, таких як Іран, Ємен і Саудівська  Аравія, за мужолозтво карають смертю.

Заява про права гомосексуалів, офіційно представлена в ООН Аргентиною, підтримана 66 країнами.

Як і очікувалося, заяву не підтримала Росія. Середі іншого представник Російської Федерації в ООН Григорій Лук'янцев заявив, що "штучне виділення осіб з нетрадиційною сексуальної орієнтацією викликає перевантаження і без того великого порядку денного Генасамблеї із зсувом ключового вектора її роботи в плані подолання дискримінації й ксенофобії".

"Для України цей документ ООН став каменем спотикання зовнішньої політики. Спочатку делегація України в ООН парафувала проект заяви поряд з більшістю держав - членів Євросоюзу, - говорить про долю декларації лідер Гей-Форуму України Святослав Шеремет. - Скоріш за все, це було зроблено в піку Росії, яка споконвічно відкидала декларацію. Однак за кілька днів перед офіційним представленням документу підпис України з-під нього зникла. За інформацією наших джерел у Нью-Йорку, близьких до української делегації в ООН, на МЗС натиснули деякі релігійні організації. Церкви до цих пор не розуміють, що право людини на свободу віросповідання й визнання за гомосексуальними людьми цивільної рівноправності - це дві сторони однієї медалі. Часткової волі й половинчастих прав бути не може. Плутані пояснення прес-секретаря МЗС про причини, за яких Україна виступила проти, незадовільні. Ми допоможемо МЗС вникнути в ситуацію й прийняти правильне рішення".

Симптоматично, що 1 грудня 2006 року в ході третьої сесії Ради ООН з прав людини Україна підтримала спільну міднародну заяву 54 держав світу про порушення прав людини на підставі сексуальної орієнтації, у якій констатувалося про наявність великої кількості свідчень про порушення прав людини на підставі сексуальної  орієнтації й гендерної ідентичності, у тому числі - фактів позбавлення права на життя, насильства й катувань.